Про проєкт
Хто такі румеї
Румеї – це грецькомовна частина греків Надазов’я. Їхня історія пов’язана з Кримом і переселенням православного населення до Приазов’я наприкінці 18 століття. Після переселення румеї жили переважно в селах навколо Маріуполя, де зберігали свою мову, пісні, обряди й усну традицію.
Поруч із румеями існують уруми – тюркомовні греки Надазов’я. Румеї та уруми мають спільний історичний і культурний контекст, але відрізняються насамперед мовою.
Румейська мова
Румейська мова належить до грецької групи індоєвропейських мов і є мовою грецькомовних греків Надазов’я. Вона сформувалася в умовах тривалого історичного розвитку в Криму та Приазов’ї й збереглася насамперед як мова усного спілкування, пісень, казок, родинної пам’яті та місцевої традиції.
Румейська не є однорідною: у різних селах існували місцеві говірки, які відрізнялися вимовою, окремими словами й граматичними рисами. У піснях і фольклорних текстах ці відмінності особливо важливі, бо вони допомагають пов’язати матеріал із конкретним селом, виконавцем і традицією.
Протягом 19–20 століть румейська перебувала в контакті з іншими мовами регіону, зокрема з кримськотатарською, українською та російською. Це відображено в лексиці, у фольклорі та в живій мові виконавців, записи яких представлені в архіві.
Едуард Хаджинов і його записи
Едуард Хаджинов був дослідником румейського фольклору і одним із перших, хто системно збирав та описував пісенну традицію румеїв Донбасу. У 1970-х роках він записував пісні в румейських селах, зберігаючи живе виконання і місцеві варіанти традиційних сюжетів.
Зібрані матеріали стали основою його дослідження про пісенний фольклор румеїв. У них представлені різні жанри: балади, героїчні та історичні пісні, ліричні пісні, весільні й календарні пісні, плачі, жартівливі твори та інші форми усної традиції.
У 2001 році проєкт із цифрової реставрації та копіювання записів був підтриманий Центром дослідження та розвитку грецької культури Чорного моря за ініціативи його голови, пані Хриси Арапоглу. Завдяки цій підтримці частина польових записів була збережена в цифровій формі й стала доступною для подальшого опрацювання.
В архіві аудіозаписи поєднані з транскрипціями, перекладами та пов’язаними письмовими джерелами.
Казки й усне мовлення
Окрім пісень, архів містить румейські казки, усні розповіді, дитячі ігри та інші зразки живого мовлення.
Казки в архіві представлені насамперед через рукописні й машинописні джерела. Для більшості казок також підготовлено озвучення, а самі тексти подаються з транскрипціями та перекладами.
Ці матеріали пов’язані зі спадщиною Олімпіади Несторівни Петренко-Ксенофонтової, румейської поетеси, фольклористки й збирачки народних казок. У 1960-х роках разом із П. Ксенофонтовим вона підготувала збірку «Сказки Сартаны», яка залишилася в рукописі.
Матеріали усного мовлення містять розмови про родину, дитинство, їжу, звичаї, свята й повсякденне життя. У цих записах природно поєднуються румейська, російська, українська та окремі грецькі слова, що відображає живу мовну практику румеїв Надазов’я.
Як користуватися архівом
Архів складається з окремих карток матеріалів. Частина карток містить аудіо- або відеозаписи разом із транскрипціями, перекладами й короткими відомостями про запис. Інші картки представляють архівні джерела: рукописні або машинописні тексти, фотографії, а також довідкові записи про виконавців, місця, жанри й тематичні категорії.
У картці аудіозапису можна знайти плеєр, назву пісні, ім’я виконавця, місце й рік запису, жанр, походження традиції та, коли це можливо, транскрипцію і переклад. Якщо з піснею пов’язані рукописні або машинописні джерела, вони подаються як окремі пов’язані матеріали.
Картки виконавців, місць і жанрів допомагають переходити між матеріалами. Наприклад, зі сторінки виконавця можна перейти до записів, у яких він або вона брали участь, а зі сторінки місця – до матеріалів, пов’язаних із конкретним селом.
Права та використання
Матеріали архіву публікуються з освітньою, науковою та культурною метою. Їх можна використовувати для досліджень, навчання та некомерційних публікацій із обов’язковим посиланням на ROUMEIKA Digital Archive.
У разі використання аудіозаписів, транскрипцій, перекладів або зображень просимо вказувати назву матеріалу, виконавця, місце й рік запису, якщо ці дані подані в картці, а також посилання на відповідну сторінку архіву.
Якщо ви є родичем виконавця або маєте додаткову інформацію про матеріали архіву, будь ласка, зв’яжіться з нами.